Бібліотеки Міжгірщини: 1945- 2015 рр.

           Закарпаття  має  цікаву  і  багатогранну  історію  духовного  і  культурного  розвитку.  В  основі  її  лежить  багато  чинників,  серед  яких  один  з  важливих,  безумовно, – це  географічне  розташування краю.  Як  стверджують  вчені,  тут  уже  в Х – ХІІ ст.  були  відомі  численні  пам'ятки  давньоруської  писемності,  які  проникли  сюди  різними  шляхами – через  торгівлю, ремісничі  стосунки,  мандрівників  ченців та ін.

           Незважаючи  на  значне  поширення письма,  історія  поки  що  немає  фактів  про  існування  значних  книгозбірень  у  краї  до ХУІІ століття. Найбільшу  і  найціннішу  бібліотеку  у  ті  часи  мав  Мукачівський  монастир,  значні  зібрання  книг – Грушівська,  Тячівська  та  Углянська  обителі.

          У  «Нарисах  історії  товариства   «Просвіта» Карпатської  Русі – України (1920 – 1939 рр.),  виданій в м.Ужгороді в  1991 році, голова крайової "Просвіти"  Павло Федака згадує,  що  одним  з  найголовніших   напрямків  діяльності  «Просвіти»  було  закладання  філій  і  читалень  по  усьому  краю.

          Уже  в  1920 році  були  створені  філії  і  хати-читальні  «Просвіти»  у  багатьох  містах  і  селах  Закарпаття. Зокрема,  згадується,  що  хата – читальня «Просвіти»  діяла  в 1920 р.в с. Волове (тепер Міжгір'я).  А  станом  на  1 червня  1930 року  у  Волівському  окрузі  (тепер  Міжгірському  районі) їх вже діяло  14. Для  селян,  що  гуртувались  навколо  читалень «Просвіти»  активісти  товариства  читали  лекції  на  різні  теми.  

            Під  час  чехословацького  режиму (1919 – 1939 рр.)  при  восьмирічній  школі  в с. Торун,  у  будинку  багатого  єврея  Гольдберга,  була хата-читальня,  в  якій  знаходились  твори  І.Франка, Т.Шевченка, Л.Українки,  О.Пчілки та інших українських письменників. Завідувала  нею вчителька-емігрантка  з  Галичини  Юлія  Комарницька. До  хати-читальні  ходили  не  тільки  учні, але  й дорослі. Бажаючі  могли  взяти  книжки  додому. Велика  власна  бібліотека  була у  місцевого  вчителя  Василя  Фороса,  який  працював  у початковій  народній  школі на  присілку  Зелики.

       Історію  державної  мережі  області  започатковано  постановою  Ради  народних  комісарів  УРСР №1792  від  21 листопада  1945  року  «Про  затвердження  плану  розвитку  культурно-освітніх  установ». Поява  практично  в  кожному  населеному   пункті  бібліотеки  чи  хати-читальні  мала  безперечно    позитивний  вплив  на  загальний  розвиток  освіти  і  культури  в  краї.  Саме  з   1946-1947 рр.   почали  свою  діяльність  більшість  районних  та  сільських  бібліотек  на Міжгірщині, у таких  великих селах Синевир,  Колочава-Лаз,  Майдан,  Торун,  Пилипець.

         Міжгірська  окружна  бібліотека  для  дорослих  була  створена  в  1946  році.  Першим  завідувачем  окружним  відділом культури  був Іван Древаль ,  а далі  – Кручениця Іван Васильович, Тарахонич Федір Михайлович (1950-1952рр), Цибульська Віра Василівна (1952-1954рр.). В ці  роки  інспектором  відділу  культури  була  Герасименко  Валентина  Яківна, саме   із її  спогадів і  зроблено  запис історії заснування бібліотек  району. Так, Валентина Яківна згадує, що   в  невеликих  селах  з  1946  року  почали  створюватись  хати - читальні.    В  ті  далекі  роки  ці культосвітні заклади  показали  себе  з  позитивної  сторони.  Більшість  з  них  розміщувались  у  власних  будинках,  де  господар  і    завідував хатою - читальною.   Тут проводилась  і  клубна, і  бібліотечна  робота.  Створювались  невеликі  драматичні гуртки, організовувались  хор-ланки.  Ці  колективи  складались  із  декількох  чоловік,  але  вже на  той  час  вони  проводили  велику  роботу.  Ставили  одноактні  п'єси,  виступали  в  полі мобільними  агітбригадами.   Велику  участь  в  культосвітній роботі  брали  вчителі.  Вони  саме  і  були  керівниками  цих  невеликих  колективів.

       У  ці  тяжкі  післявоєнні  роки  комплектування  бібліотек  було  недостатнім. Але   Закарпаття  було  молодою  областю  країни  і  нашим  бібліотекам    допомагали  із  інших  областей,  висилали  в  подарунок  багато  книг.

          Самою  ефективною  формою  обслуговування  населення  книгою   було  книгоношення.  І  по  селах,  і в  центрі  в  цьому  допомагали  активні  читачі:  вчителі,  службовці  різних  організацій.  На  той  час  багато  було  малописьменних  людей  із  ними  треба  було  працювати  окремо,  принести  їм  книги,  розповідати  про  події  в  країні,  у  світі. Наприклад, у  1946 році в с. Ізки  була  організована  хата-читальня,  у  якій  працювала  «Просвіта».  Секретарем  читальні  був  у  свої  молоді  роки  Степан  Петрович  Бобинець,  який  із  братами в селі  організував  театральний  кружок,  де  грали  донька  Василя Гренджі-Донського,  Петро  Бобинець, Михайло  Гавріш  та  інші  односельчани.  Багато хто  з  ізківчан  знали  по  кілька  мов: італійську,  чеську,  фламанську – як  наприклад,  Михайло Максимович,  котрий  усе  молоде  життя  працював  на  шахтах  далекої  Бельгії.  

          Починаючи  з 1946  року , в  округ  почали  прибувати  випускники культурно-освітніх технікумів з різних міст України. Першою  завідувачкою  окружної     бібліотеки  була Марія  Поліч,  випускниця Ніжинського  культосвітнього  технікуму,  а  бібліотекарем  –  Марія Баран , також його  випускниця. На  початку  50-х  років  до округу за державним направленням приїхали Надія Возна ,  Віра Цибульська випускники  Київського, Микола Рибачок  – Тростянецького  культосвітніх  технікумів. А з 1957 року, окружною  бібліотекою  почала  завідувати Ходаківська  Лідія Адамівна -   випускниця  вже Хустського культосвітнього технікуму. 

           Із  1957  року бібліотека зветься   районною  бібліотекою для дорослих, її очолює  випускниця  Харківського  інституту  культури – Ледовська Лариса Романівна.

             На початку 60-их років майже  всі бібліотечні працівники заочно  навчалися  у  Хустському  культосвітньому технікумі. Серед них:  Дербак Василина, Субота  Іван,      Макар  Марія, Русин  Ганна та  багато  інших.  Серед працівників сільських бібліотек періоду становлення бібліотечної справи слід згадати : Ганну Василівну Щербак (с.Буковець), Ганну Рошкович (с.Верхнє Студене), Федір Щербак (с.Н.Студене), Ганна Германич (с.Присліп-Завійка), Іван Субота (с.Синевир) .  

         Головним завданням бібліотечних установ того періоду стало ідеологічне та атеїстичне виховання населення, зокрема, молоді. Впроваджувались такі форми роботи, як : читацькі конференції, літературні вечори, робота кутків пересувних бібліотек. Майже на кожній фермі району, в колгоспах організовувались «червоні кутки», які пропагували комуністичний спосіб життя.  В цей період в бібліотеках району велась активна робота по підготовці святкування 100-річчя з дня народження В.І.Леніна. В  ці роки в  районі  почав  запроваджуватись  відкритий  доступ  до  книжкових  фондів,  що  дало  читачам  можливість  самим  переглядати  і  вибирати  книги  на  стелажах  бібліотеки. 

       Працівники  бібліотек  були  активними  учасниками  художньої  самодіяльності. Великого значення набуло створення в селах агіткультбригад, до складу яких входили активісти села, в тому числі працівники бібліотек та клубів. Їх виступи могли побачити і вівчарі на полонинах, і доярки на фермах і колгоспники на полях.  Працівники культури   Міжгірського району  були  шефами  по  культурному  обслуговуванню будівників  Теребля - Ріцької  ГЕС.  Часто  їздили  до  них  з  концертами,  драматичними виставами,  виступами  хору,  струнного  оркестру.                           

        У  1967 р. – завідувачкою районною  бібліотекою  призначається  Надія   Новинська . В 1968 році керівництво районною бібліотекою для дорослих здійснює Марія Кочерган. Значний вклад в розвиток бібліотечної справи вніс  Дуда  Іван  Іванович, який керував районною бібліотекою для дорослих  з 1972 по 1975 рр.

     В 1975 році директором районної бібліотеки для дорослих призначено Болехан Калину Михайлівну. Дальшому  розширенню  інформаційного  потенціалу  бібліотек   району  в  ці  часи  сприяла  їх  централізація,  що  пройшла   в районі у 1978 році.  Централізація  бібліотек  дала  певні  позитивні результати:  покращилась  матеріальна  база  бібліотек, у центральній районній  бібліотеці  було  відкрито  нові  структурні  підрозділи: відділ обробки  та  комплектування літератури,  методично-бібліографічний відділ,   відділ  обслуговування  ЦРБ, активно діяла така форма забезпечення запитів читачів, як внутрісистемний книгообмін, проводились загальносистемні заходи щодо визначних та пам’ятних дат тощо. Потреби  населення  в  книзі  та  знаннях  постійно  зростали  та  розширялися, що сприяло  збільшенню  кількості  бібліотек  та  читачів  в них.

         Важливою формою підвищення кваліфікації бібліотечних працівників району стало проведення районних семінарів. Високий рівень підготовки та організації діяльності бібліотечних установ району  сприяли проведенню на базі районної бібліотеки для дорослих  обласний семінар бібліотечних працівників.

        Станом на  01.01.1987 року  в   Міжгірському  районі  працювало  53  бібліотеки,  із  них  в  сільській  місцевості – 51,  із  книжковим  фондом – 472 745 примірників книг. Кількість читачів складала  33672 чол., книговидача – 792 843, Штат бібліотечних працівників було нараховував 72,  в т.ч. в ЦРБ – 17. 

      Після  проголошення  України  суверенною  державою,  зникла заідеологізованість  бібліотек,  що  загалом  позитивно  позначилося  на  їх  діяльності.  Разом  з  тим  складна  економічна  ситуація  в Україні,    нестача  коштів  на  утримання  бібліотек  призвела  до  скорочення  бібліотек,  руйнування  системи  централізованого  постачання  літератури  і  т.п.

         З серпня  1994 по  1995 р.  очолює  Міжгірську  ЦБС  Мокрянин Тетяна Іванівна, з  листопада 1996  по червень 1998 р. –  Бубич Надія Іванівна. Протягом 10 років бібліотечною системою керує  Басараба  Марія Андріївна.

             З  1994  року  в  районі  почалось   скорочення  бібліотечної  мережі.  Вже до 1 січня  2003 року  було закрито 10 сільських філій, і до 01 січня 2010 року ще  12.  

         В  1980 – 1990 рр. популярності  бібліотек району сприяли   урізноманітнення  змісту  їх  роботи,  активізація   краєзнавчого  та  народознавчого   аспектів,  пошук  нових  форм  і  моделей  бібліотечної  діяльності.  В  1996 році з  метою забезпечення спільної роботи  бібліотечних  і  клубних  установ, впровадження  нових  інноваційних форм і  методів роботи,  вивчення, збереження  та відродження  народних  звичаїв, традицій  та  обрядів  створюється   районний  методичний  центр (далі РМЦ)  при  відділі  культури районної державної адміністрації, який очолює   Шкрюба Олена Іванівна. Після призначення Олени Іванівни головним спеціалістом відділу культури РДА , РМЦ очолює Биба Надія Петрівна.  У  2004 році   районний   методичний   центр  відділу культури  реорганізовано. 

 

          З  2005 року   завідуючим  відділом  культури  і  туризму  РДА  працює   Шемет  Олександр  Михайлович, який у 2008 році призначає  на посаду директора Бубич Надію Іванівну. 

     В центрі селища Міжгір'я знаходиться дитяча районна бібліотека ім..В.С.Гренджі-Донського, яка по праву вважається одним з провідних культурних центрів краю.

             Дитяча районна бібліотека була створена у 1947 році окружним відділом культосвітньої роботи села Волового. Першим керівником закладу був Кручениця Іван Іванович. На початку заснування  дитячої бібліотеки книжковий фонд дитячої бібліотеки нараховував 250 примірників. На період створення кількість читачів не перевищувала 50-60 чоловік-дітей Невдовзі керівником бібліотечного закладу для дітей стає Гощар Ганна Іванівна , яка в 1961 році передає бібліотеку Савинець Марті Василівні.     

 Протягом майже  30-ти років завідуюча бібліотекою докладає чимало зусиль для підвищення іміджу бібліотеки. В цей період заклад стає координаційним центром по роботі з дітьми для сільських бібліотек району, а згодом – для бібліотек-філій ЦБС. На базі районної бібліотеки для дітей здійснювалось  навчання сільських бібліотекарів, проводились семінари. За активну роботу в галузі бібліотечної справи Свинець Марту Василівну було нагороджено медалями : «До 100-річчя В.І.Леніна», «За долголетний и благордный труд», «Захисник Вітчизни»; грамотами районного та обласного відділів культури.  

 

       Майже з перших днів роботи в дитячій бібліотеці створила гурток юних вишивальників «Умілі руки» . Після виходу М.Савинець на пенсію в 1989 році завідувати бібліотекою для дітей. Марта Василівна добре відома в краї і як народна майстриня-вишивальниця. Неодноразово її твори показувались на вернісажах в Києві, Угорщині, Чехословаччині, Румунії. Після виходу М.Савинець на пенсію в 1989 році завідувати бібліотекою для дітей призначено Горову Єву Іванівну.  

  Під керівництвом Горової Є.І. робота дитячої бібліотеки зазнала значних змін. Так, в жовтні 1990 року бібліотека отримала нове сучасне приміщення, в якому знаходиться і на сьогоднішній день. Це дало змогу якнайбільш широко розгорнути роботу з юними читачами . В 1992 році в бібліотеці створено краєзнавчо-мистецький клуб «Трембіта». Учасниками клубу було проведено чималу пошукову і просвітницьку роботу, зібрано чимало експонатів, записано пісень, колискових, коломийок, колядок.  Учасники клубу «Трембіта» приймали участь у Міжнародному фестивалі юних поетів і прозаїків «Рекітське сузір’я», обласному фольклорному святі «На Синевир трембіти кличуть».  За активну культурно-просвітницьку роботу з дітьми, популяризацію української книги Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 1997 року № 188 бібліотеці присвоєно ім’я В.С.Гренджі-Донського. 

         За  роки  існування бібліотек  змінилось  не  одне  покоління  бібліотечних  працівників. З теплотою  і  подякою  згадуємо  зав. бібліотеками: Русин  Ганну  Федорівну,  Макар  Марію   Іванівну, Суботу  Івана  Степановича,  Довгомелю  Єву  Іванівну, Шекету  Іллю  Михайловича, Шебака  Івана  Дмитровича, Лендяк  Ганну  Юріївну, Попович  Василину  Юріївну, Ковач   Василину  Юріївну.

 

        Пройде певний час  і  стане  історією  сучасний  період  діяльності бібліотек  районної  централізованої бібліотечної системи.   Але, незважаючи  на  складність  нашого  буття,  бібліотеки  завжди  будуть  відкриті  для  читачів,  популяризуватимуть  безцінні  скарби  людської  думки,  надбання  науки,  культури  та  мистецтва.

 

Наша адреса:


Україна 90000

Закарпатская обл. Мижгорский р-н, пгт.Міжгір " я, вул. Гнатюка, 1

Міжгірська центральна районна бібліотека